Природне батьківство

Багато молодих мам хочуть покласти дитину спати коло себе, але бояться, що дитина може постраждати в батьківському ліжку, і натомість вважають дитяче ліжечко цілком безпечним. Чи так це насправді? Зовсім ні.

Згідно Доповіді комісії з питань безпеки споживчих товарів від 1999 щороку в США помирає в середньому 15 дітей у батьківському ліжку. З них дві третини гинуть через конструкцію ліжка і лише біля третини від синдрому раптової дитячої смерті (СРДС) чи удушення кимось з батьків, тобто біля 4-5 дітей в рік. Достовірні причини смерті цих дітей невідомі. В цей же час в США щорічно вмирають в середньому 3000 дітей від СРДС і 60 від механічного задушення під час сну в окремих ліжечках. Недарма СРДС називають "смерть в дитячому ліжечку" - її не буває при спільному сні (або майже не буває, це остаточно досі не з’ясовано), але вона є частою при окремому сні.

Дуже цікавий і корисний фільм про те як працює організм людини "Тайная жизнь тела" (дивитися онлайн).

Я думала, що для людей природно вставати зі сходом сонця. А виявляється, що ні. Підліткам необхідно спати до довше, тому їм так важко вставати до школи. Але світло сонця впливає на тривалість біоциклів (найбільше на світанку і заході сонця). Підлітки майже всі сови. Ще один аргумент проти школи і за домашнє навчання - діти всі сови. Вставати до школи на 08.00 чи 09.00 занадто рано. Але найбільша активність мозку - з 11.00 до 15.00. Таким чином, інтелектуальною діяльністю краще займатися в першій половині дня, а фізичною - в другій. Науковці кажуть, що ми запрограмовані на те, щоб спати двічі на добу: вночі і після обіду (незалежно від того коли ми приймали їжу).

За даними дослідження представленого в січні на міжнародній конференції товариства "Society for Research on Human Milk and Lactation", в грудному молоці було виявлено стовбурові клітини. Д-р Марк Криган, викладач біохімії та молекулярної біології в Університеті Західної Австралії, вважає, що це дуже важливий висновок, який свідчить про те, що ще багато переваг грудного молока нам невідомі.

"Ми вже знаємо, як грудне молоко забезпечує потреби в харчуванні дитини, але ми тільки зараз починаємо розуміти, що воно виконує багато інших функцій", говорить Криган. Завдяки цьому відкриттю він сподівається на істотні зміни найближчим часом в дослідженнях лікування таких станів у дітей, як аутоімунні захворювання, рак, травми хребта, діабет і хвороба Паркінсона.

На жаль, дуже часто доводиться чути, що неважливо чим мама годує дитину – грудним молоком чи штучним, головне дитину любити. Насправді це не так. Спосіб вигодовування має дуже великий вплив на фізичне та психологічне здоров’я і дитини і матері.

 Молочні суміші (штучне молоко) виготовляються на основі тваринного молока, переважно коров’ячого. Для дітей, які мають алергію на тваринне молоко розроблені суміші на основі сої. Жодна з сумішей не може повноцінно замінити мамине молоко.

Нижче про ризики штучного вигодовування за матеріалами посібника для медичних працівників і лідерів груп материнської підтримки «Допомога матерям у годуванні груддю: курс навчання» Башкирського державного медичного університету плюс кілька корисних посилань на наукові дослідження.

Більшість батьків вважають покарання дитини одним з найкращих методів змінити небажану поведінку. Чи так це насправді допоможе розібратися книга Карен Прайор "Не ричіть на собаку". Нижче пропоную уривок з книги.

Це улюблений метод всіх. Якщо поведінка неправильна, ми перш за все думаємо про покарання. Сваримо дитину, ляскаємо собаку, врізаємо зарплату, накладаємо штраф на компанію, переслідуємо інакомислячих, вторгуємося в країну і т. д. Але покарання - досить грубий спосіб зміни поведінки. Фактично в більшості випадків покарання не допомагає зовсім.

Перш ніж розглянути, що можна і чого не можна досягти покаранням, відзначимо що відбувається коли воно було застосоване і не подіяло.

За медичними даними, лише 2-3% жінок не можуть годувати дітей грудьми через патології в анатомічній будові грудей, перенесені операції на грудях чи ендокринні захворювання. То ж чому за статистикою в Україні у 2005 році рівень виключного грудного вигодовування дітей до шести місяців склав лише 6% ?

У різні часи щодо грудного вигодовування були різні рекомендації. Однак останні рекомендації українських і закордонних фахівців – неонатологів, педіатрів, дієтологів – ще раз підтверджують тезу: нове – це добре забуте старе.

Ігри на природі потрібно заохочувати не лише через свіже повітря. Американські фахівці запевняють, що ігри в грязюці позитивно впливають на шкіру дитини.

Дуже чиста шкіра, на думку учених, менше здібна до регенерації. Вони з'ясували, що бактерії, які живуть на епітелії, допомагають запобігти запаленням при травмах. Такі бактерії знижують гіперактивну імунну відповідь на порізи і подряпини через які шкіра опухає. Експерти стверджують, що це відкриття пояснює так звану "гігієнічну гіпотезу", згідно якої діти, чия шкіра піддається дії бактерій, менш схильні до алергічних захворювань в майбутньому.

Г. Рамон, творець дифтерійного анатоксину, який входить в вакцину АКДП (АКДС): «Я - автор вакцини, але не можу стверджувати, що вона абсолютно, повністю, нешкідлива. Перш ніж наступати таким чином на інфекції, слід запитати у людей: чи хочуть вони йти по цій дорозі? Чи відомі їм всі «за і проти»? Як хочете, але обов'язок зберегти життя дає нам одне право - знати. А я поки не знаю, що краще...».

Україна визнала геноцидом Голодомор, під час якого загинуло щонайменше 2 мільйона дітей. А як щодо іншого злочину колективізації – антигуманного експерименту щодо дітей-сиріт?

СРСР вперто намагався довести переваги їх колективного виховання в дитбудинках та інтернатах: всиновлювати було "положено" тільки тим, хто не мав дітей. Результати такі: через рік після випуску 30% дитдомівців потрапляють за грати, 30% стають бездомними, 10% кінчають життя самогубством. Надалі 40% стають алкоголіками та наркоманами. Через десять років після випуску адаптовано до життя лише 10-15% колишнix дитдомівців, решта - за гратами або померло. А чи всі доживали до 18 років?

Це чужа стаття, я вирішила просто розмістити її тут, оскільки тема дуже важлива. Моя думка категорична і однозначна - батьки мають бути біля дитини, щоб вона відчувала їх любов, підтримку і почувалася безпечно. Нема більшого стресу для хворої дитини, ніж той, який викликають самотність і страх від перебування в новому місці, не відчуваючи поруч присутності найближчих людей.

Коли хвора дитина залишається без підтримки батьків, особливо мами, вона набагато швидше втрачає сили і бажання до життя. Іноді дитина вмирає тому, що залишилася сама, а не тому, що була тяжко хвора. Таке явище має назву "шпиталізму" - хороший догляд за відсутності емоційної підтримки.